Походження: облітеруючий атеросклероз магістральних артерій нижніх кінцівок знаходиться першому місці серед інших захворювань периферичних артерій. Вражаючи в основному чоловіків старше 40 років, атеросклероз нерідко викликає важку ішемію кінцівок, прирікає хворих на страждання та позбавляє працездатності. Процес локалізується переважно у великих судинах (аорта, клубові артерії) або артеріях середнього калібру (стегнові, підколінні).

Етіологія: атеросклеротичні ураження артерій є проявом загального атеросклерозу; у виникненні атеросклерозу мають значення спадкові етіологічні чинники і патогенетичні механізми, які відповідальні формування атеросклерозу будь-якої іншої локалізації.

Патологічна анатомія: основні зміни при атеросклерозі розвиваються в інтимі (внутрішній оболонці) артерій. У колі вогнищ ліпоїдозу утворюється молода сполучна тканина, дозрівання якої призводить до формування фіброзної бляшки. На бляшках осідають тромбоцити та згустки фібрину. При накопиченні ліпідів відбувається порушення кровообігу в бляшках та їх руйнування з міграцією фрагментів в кровоток. Одночасно у змінених тканинах бляшок, у ділянках дегенеруючих еластичних волокон відкладаються солі кальцію, що є кінцевим етапом у розвитку атеросклерозу та веде до порушення прохідності судини.

Клініка та діагностика: Протягом декількох років облітеруючий атеросклероз може протікати безсимптомно, проте з перших клінічних проявів швидко прогресує. У ряді випадків через тромбоз, що приєднався, клінічні прояви захворювання виникають раптово. В анамнезі у хворих часто спостерігають гіпертонічну хворобу, напади стенокардії, перенесені інфаркти, порушення мозкового кровообігу, цукровий діабет.

Основним симптомом облітеруючого атеросклерозу є переміжна кульгавість, що проявляється болями в литкових м'язах, які з'являються при ходьбі та зникають після короткочасного відпочинку. При атеросклеротичних ураженнях термінального відділу черевної аорти та клубових артерій (синдром Леріша) болі локалізуються не тільки в гомілках, а й у сідничних м'язах, поперековій ділянці та м'язах стегон. Переміжна кульгавість посилюється при підйомі сходами або в гору. Звичайні мерзлякуватість, підвищена чутливість нижніх кінцівок до холоду, іноді почуття оніміння в стопах, синюшне забарвлення.

Розвиток трофічних розладів веде до випадання волосся, порушення росту нігтів. При оклюзіях стегново-підколінного сегмента оволосіння зазвичай відсутня на гомілки. З прогресуванням захворювання приєднуються виразково-некротичні зміни м'яких тканин дистальних сегментів ураженої кінцівки, що супроводжуються набряком та гіперемією стоп. Одним із проявів оклюзій аортоклубового сегмента є імпотенція, обумовлена ​​порушенням кровообігу в системі внутрішніх клубових артерій. Вказаний симптом зустрічається у 50% хворих.

Істотну інформацію про характер патологічного процесу дає пальпація  судин. При облітеруючому атеросклерозі найчастіше уражається стегново-підколінний сегмент, тому, починаючи від місця відходження глибокої артерії стегна, пульсація в більшості хворих не визначається ні на підколінній артерії, ні на артеріях стоп.

Ультразвукове дослідження дає можливість визначити рівень атеросклеротичної оклюзії та ступінь кровопостачання дистальних відділів ураженої кінцівки.

Основним методом топічної діагностики при облітеруючому атеросклерозі є ангіографія з контрастом.  Вона дозволяє визначити локалізацію та протяжність патологічного процесу, ступінь ураження артерій (оклюзія, стеноз), характер колатерального кровообігу, стан дистального артеріального русла.

Показанням до виконання реконструктивних операцій є наявність декомпенсації кровообігу у ураженій кінцівці. Відновлення магістрального кровотоку досягається за допомогою ендартеріектомії, шунтування та протезування.

 

 

 

 

 

 

 

(рис. 1) Суха гангрена 1го пальця стопи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(рис. 2) ультразвукова доплерографія.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(рис. 3) ангіографія – оклюзія (непрохідність) стегнової артерії.