Тромбоз та тромбофлебіт глибоких вен – досить поширена патологія. Проявляється стійким набряком нижньої кінцівки, болями, що розпирають, судомами. Основна небезпека при цьому захворюванні полягає в утворенні так званого флотуючого тромбу (тромб, який не стабільно фіксований і може відірватися та мігрувати у системний кровоток). При попаданні флотуючого тромбу до системного кровотоку - струмом крові він заноситься у праві відділи серця і далі - в судини легень, перекриваючи кровоток в них. Це призводить або до швидкої загибелі пацієнта або, якщо тромби дрібні, до хронічного перевантаження правих відділів серця з інвалідизацією хворого. Якщо тромбофлебіт глибоких вен проходить без міграції тромбів в системний кровоток у гострому періоді, на цьому неприємності не закінчуються. В процесі реканалізації (відновлення прохідності) глибоких вен вже сформований тромб може перетворитися на флотуючий. При рекалізації зазвичай настає руйнація клапанів глибоких вен, що призводить до формування так званого посттромбофлебітичного синдрому (ПТФС) – болю, набряку, хронічних трофічних виразок.

У нашій клініці успішно застосовуються методи хірургічного лікування флотуючого тромбозу глибоких вен та хірургічної профілактики ПТФС. Операція малотравматична, що не потребує тривалого лікування тромбозу в стаціонарі. Вина полягає у хірургічному від’єднанні тромбованих глибоких вен стегново-підколінного сегменту від тазових вен та нижньої порожнистої вени, що унеможливлює міграцію тромбів вище з розвитком тромбоемболії легеневих судин. ГОЛОВНЕ ЗРОБИТИ ЦЕ ВЧАСНО – ДО РОЗВИТКУ ТЯЖКИХ УСКЛАДНЕНЬ.

 

Видалення флотуючої головки тромбу лівої загальної стегнової вени

vydalennya